Щороку в четверту суботу листопада ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масового штучного голоду 1921–1923 і 1946–1947 років.

Свічка пам’яті, яку ми запалюємо щороку в цей день є символом вогню, який горить в душі кожного українця – вогню пам’яті та нескореності нашого народу.

Цього року ми вшановуємо жертв голодомору 20-го століття в умовах повномасштабної війни рф проти України. І знов проти українців ворог застосовує геноцидні практики, використовує голод як інструмент тиску на міжнародну спільноту. Як тоді так і зараз, тиран намагається знищити українську ідентичність, зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал.

Але ніякі методи упокорення українського народу не спрацюють. Сьогодні українці мають власну державу, яка є оберегом в протистоянні геноциду 21-го сторіччя. І наша пам’ять про злочини минулого і сьогодення є запобіжником уникнення покарання усіх винних.

Пам’ятаємо!

Єднаємося!

Переможемо!

Начальник Одеської районної військової адміністрації Юрій Крук